Кількість
|
Вартість
|
||
|
Передмова
Все почалося осіннім вечором 2004 року. На запрошення видавця Хуберта Бурди я приїхав до Мюнхена, щоб взяти участь у «неформальному обміні думками з іншими інтелектуалами». Ніколи не вважав себе інтелектуалом (я вивчав економіку та менеджмент і став підприємцем, це скоріше не інтелектуал, а навпаки). Втім, я вже опублікував два романи – мабуть, цього виявилося достатньо.
За столом сидів Нассим Ніколас Талеб – тоді ще тіньовий трейдер Волл-стріт, який цікавився філософією. Мене йому представили як знавця англійського та шотландського Просвітництва, фахівця з Девіда Юма1. Безперечно, мене з кимось переплутали. Я невпевнено посміхнувся присутнім, і пауза, що повисла, могла бути сприйнята як доказ моїх великих філософських знань. Талеб тут же присунув до себе вільний стілець і, погладжуючи сидіння, запропонував мені сісти поруч із ним. На щастя, після кількох фраз про Юму розмова перекинулася на Волл-стріт, і тут я вже міг як мінімум підтримати розмову. Ми сміялися з типових помилок СЕО2, включаючи і нас самих. Обговорювали цікавий факт: чому неймовірні події, відійшовши в минуле, здаються набагато вірогіднішими. Ми жартували над тим, як власники акцій при падінні курсу нижче за початкову ціну не в змозі з ними розлучитися.
Наше знайомство мало результат. Талеб надіслав мені свої рукописи, які я прокоментував і трохи покритикував, і вони стали основою його світового бестселера «Чорний лебідь»3. Ця книга як катапульта закинула Талеба у вищу лігу інтелектуалів світового масштабу. А я з зростаючим апетитом почав поглинати літературу з «евристики прив'язки та коригування»4. І все частіше спілкувався з багатьма людьми, які відносяться до інтелігенції американського Східного узбережжя. Через кілька років виявилося, що, займаючись, як раніше, письменництвом та підприємництвом, я пройшов справжній курс із соціальної та когнітивної психології.
Ментальні помилки, як я їх називаю, – систематичні відхилення у нашій раціональності, відхід від логічного, оптимального, розумного мислення та поведінки. Слово «систематичні» важливе: часто у своїх помилках ми йдемо одним і тим самим шляхом. Наприклад, переоцінка своїх знань зустрічається набагато частіше, ніж їхня недооцінка. Або, скажімо, небезпека щось втратити явно швидше виводить нас із рівноваги, аніж можливість виграшу. Математики назвали це явище перекосом, асиметричним розподілом наших ментальних помилок.
На щастя, асиметрія іноді дозволяє такі помилки передбачити.
Щоб не втратити недомисли накопичень за ті роки, що я займався письменництвом і підприємництвом, я завів список систематичних ментальних помилок, а заразом почав записувати невеликі історії та анекдоти на відповідну тему. Без жодного наміру їх публікувати. Просто так для себе. І невдовзі я виявив, що список корисний не лише у грошових справах, а й у підприємництві та навіть у особистому житті. Знання власних помилок дозволило мені стати спокійнішим, розумнішим, врівноваженим: тепер я бачив свої невірні кроки і вчився вживати заходів, поки вони мені не нашкодили. І вперше я почав розпізнавати нерозумні дії інших і зміг протистояти їм іноді навіть з перевагою. Але головне – це дозволило звільнитися від примар ірраціональності у поведінці, тепер у мене з'явилися категорії, поняття та роз'яснення, необхідні, щоб розганяти туман. Громи та блискавки з часів Бенджаміна Франкліна5 не стали рідшими, слабшими або тихішими, але вони наганяють менше страху. Ось і з моїм нерозумом сталося те саме.
Незабаром моєю добіркою зацікавилися друзі – ті, кому я про неї розповідав. І я почав вести щотижневу колонку в газетах Frankfurter Algemeine Zeitung і в швейцарській Sonntags Zeitung, а потім і часто виступати з доповідями (переважно перед лікарями, інвесторами, членами спостережних рад та СЕО). І нарешті з'явилася ця книга. Вуаль! Ви тримаєте в руках не те щоб своє щастя, але як мінімум страховку від надто серйозних нещасть, у яких могли бути винні ви самі.
Рольф Добеллі